Інтерактивні форми навчання

Інтерактивні форми навчання

Використання інтерактивних технологій – дієвий спосіб навчання, що передбачає активність і самостійність учня протягом навчального процесу, створення атмосфери співпраці, доброзичливості, розкриття і реалізацію особистості учня.

Методичні рекомендації

 щодо проведення уроку-літературного портрета

Реформування освіти вимагає від викладача по-новому підходити до навчання, а саме: навчити учнів самостійно здобувати знання, щоб вони змогли адаптуватися в суспільстві і творчо працювати.

 Для цього потрібно сформувати в учнів такі вміння:

- вміння визначати проблеми, які порушуються в даному творі;

- самостійно і критично їх аналізувати;

-усвідомлювати, де в життєвих ситуаціях можна буде використати здобуті знання і вміння;

-вміння працювати із текстом твору, добирати факти, художні деталі, аналізувати їх, робити висновки й узагальнення;

-вміння працювати в колективі над розв'язанням проблем. Реалізація всіх цих завдань можлива при застосуванні на  уроках інтерактивних технологій.
Мною був проведений відкритий урок-літературний портрет „Життєвий і творчий  Ліни Костенко. Провідні мотиви лірики”.

Створення літературного портрету охоплює і біографію письменника, його творче зростання, і жанрове та тематичне розмаїття його творів. Саме до підготовки і проведення таких уроків залучаю учнів.

Створюючи літературний портрет Ліни Костенко, учні ввійшли до різних творчих груп, кожна з яких працювала над конкретним завданням. Користуючись рекомендованою викладачем літературою, перша група досліджувала творчість поетів- шістдесятників та розкривала питання „Біографія Ліни Костенко”. Друга група працювала над дослідженням проблематики „людина і війна”, „людина і природа” в поезіях Ліни Костенко. Третя досліджувала проблему „призначення поета і поезії” в творчості письменниці, четверта група розглядала інтимну лірику поетеси.

Безпосередньо на уроці перед учнями було поставлено завдання: прослухавши біографію та проаналізувавши поетичні твори Ліни Костенко, заповнити таблицю, в яку записати риси, притаманні творчому обличчю митця; проблеми, підняті у творах; назви творів, в яких звучали ці проблеми.

Таким чином, учні цілий урок активно працювали, поскільки їм необхідно було слідкувати за розповіддю товаришів, досліджувати та аналізувати твори, відповідати на проблемні запитання. Вирішення цих завдань, обмін думками відбувалося у кожній творчій групі. Така форма роботи сприяє вмінню учнів працювати в колективі, прислухатися до думки товариша, правильно висловлюватися.

У ході роботи учні фіксують у своїх зошитах найголовніші проблеми, підняті у творах. Це сприяє розвиткові уваги, вмінню спостерігати над мовними явищами, розумінню змісту художнього твору.

Всі висловлені думки підтверджуються рядками з поезій. У процесі такої роботи слідкую за виразним читанням, акцентую увагу на образних висловах автора.

На таких уроках поповнюється словниковий запас учнів. Тому доречно вести словникову роботу. Так на такому уроці в зошитах з’являються записи, які роз’яснюють, що означає кредо, літературний портрет тощо.

На уроках літератури потрібно організовувати таку самостійну діяльність, у процесі якої учні заглиблюються в атмосферу творчого пошуку. Викладач повинен бути організатором, консультантом і помічником в усіх видах діяльності учнів. Саме він має передбачити всю систему цієї діяльності. Таким чином, весь процес роботи буде зорієнтований на особистісний потенціал вихованців, що й вимагає від викладачів реформування освіти.

Тема уроку: Ліна Костенко. Життєвий і творчий шлях. Провідні мотиви лірики.

  Мета уроку: познайомити учнів з життєвим і творчий шляхом Ліни Костенко, її поезіями, скласти літературний портрет поетеси; розвивати в учнів навички виразного читання, вміння аналізувати поезії; виховувати любов до високого поетичного мистецтва.

Обладнання: портрет письменниці, її твори.

ТИП уроку: урок — літературний портрет.

 Біографія поета — в його поезії.

ХІД УРОКУ.

I.    Організаційний момент.

II.  Повідомлення теми, мети уроку.

Сьогодні — незвичайний урок. Незвичайність полягає у тому, що, по-перше, ми ознайомимося з чудовою поетесою Ліною Костенко, її поетичними творами; по-друге, матеріал для цього уроку готували ви, шановні учні, організувавшись у творчі групи; по-третє, прослухавши біографію Ліни Костенко, проаналізувавши її твори, ви повинні скласти літературний портрет поетеси, тобто дізнатися, що за особистість захована під іменем Ліни Костенко.

Запишіть тему уроку.

III.  Мотивація навчальної діяльності.

Дізнавшись про життя і творчість цієї поетеси, ми зможемо визначити основні риси творчості письменників-шістдесятників, цілої когорти молодих талантів, до яких належала Ліна Костенко.

IV. Актуалізація опорних знарядь.

— Хто такі письменники-шістдесятники?

Це питання готувала творча група №1.

Творча група №1. У 60-их роках з'явилася нова літературна хвиля. її представляли молоді талановиті поети, прозаїки, критики. їх названо було шістдесятниками.

Вони заявляли про інші виміри концепції людини й світу, вносили пристрасну викривальну проблемність, порушували питання про нерівномірність прогресу духовного і технічного, про непошану до минулого, про споживацькі тенденції.

В поезії шістдесятників В. Симоненка, Ліни Костенко, М. Вінграновського, І. Драча, Д. Павличка, Б. Олійника, В. Коротича та інших проявилися новаторський дух, нові уявлення про покликання літератури. їх основне кредо — виступ проти інерції поетичної думки, заскнілості, ілюстративно-конк'юнктурного віршомазтва, віра в справедливість, усвідомлення цінності кожної людини й невичерпних багатств народної душі. Поети - шістдесятники не приймали фальші, демагогії, оказенювання людських взаємин і літератури.

Кредо (лат. credo) — основи світогляду ( запис на дошці) Що мали дати і що дали поети-шістдесятники для розвитку літератури? По-перше, створили образ культурної епохи як чергової хвилі національного відродження. Рух шістдесятників — це справжній духовний подвиг у тоталітарних умовах, яскравий спалах молодіжного інтелекту, творчості, національної самосвідомості. Цей рух поклав початок руйнуванню основ тогочасного суспільного мислення ідеологічної вимірності, повернення до народних святинь: мови, історії, культури, сенсу життя. Вони вийшли за рамки офіційно дозволеної демократизації — це й було їх подвигом.

ВИКЛАДАЧ: Запишіть до зошитів, що таке кредо та імена шістдесятників.
Як ви вже почули, представником поетів-шістдесятників є Ліна Костенко.
Викладач. Так як наше завдання — скласти літературний портрет Ліни Костенко, то запишіть до зошитів поняття про літературний портрет. (на дошці запис):

Літературний портрет ( фр. portrait) — літературно-критичний жанр: стисла розповідь про творче обличчя якогось письменника, його життєвий шлях, громадську й літературну діяльність, значення творчості тощо.

Завдання для кожної творчої групи: протягом всього уроку заповніть таблицю, записуйте до зошитів підмічені вами риси, які властиві творчому обличчю Ліни Костенко. Це перша колонка. 2 — проблеми, підняті у поезіях; 3 — назви поезій.

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Розпочинаємо роботу над створенням літературного портрету Ліни Костенко. Слово творчій групі №2.

Творча група №2.

Уже в першій своїй збірці ("Проміння землі", 1957) Ліна Костенко напророкувала собі нелегку долю. Схильна до афористичного формування поетичної думки, вона один із віршів завершила гіркувато-лукавим висновком:

Щастя треба — на всякий випадок.

Сили треба — на цілий вік. "Треба" — це слово не випадково в неї повторилося.  За ним — відчуття свого обов'язку й призначення. Тоді, на початку шляху, власна життєва місія ще тільки вгадувалася. Але доля швидко підтвердила: так, Ліні Костенко судилося стати в українській літературі: 19601980-х pp. "цитаделлю духу". В її поезії чується бунт проти стандартизації, спрощення, примітивізації людини. Час, який дістався Ліні Костенко для життя, теж потребував від неї самозреченості, віри й відваги. Своєю поезією за часів безмовності й стандарту вона рятувала честь української літератури... Читання поезії "Доля" (ст. 201)

У вірші "Доля" поетеса розмірковує про свою літературну і громадянську позицію, про ту ношу, яку вона взяла на свої жіночі плечі. Вона з самого початку свого шляху в літературі була свідома свого високого покликання : "Поезія — рідна сестра моя. Правда людська — наша мати". Поезія і правда — два кольори прапора творчої лабораторії Ліни Костенко. їм поклялася вона чесно і до останку служити. По-лицарськи сміливо і гордо вона заявила:

Я вибрала долю собі сама,

І що зі мною не станеться —

у мене жодних претензій нема

до Долі — моєї обраниці.

Біографія поета — в його поезії. Так і в Ліни Костенко: зовнішню канву її життя легко викласти в кількох рядках стислої довідки. Народилася 19 березня 1930 р. на березі Дніпра — в містечку Ржищів, що на Київщині. У 1936 р. сім'я переїхала до Києва. Батьки майбутньої поетеси високоосвічені порядні люди, — вчителювали. Батько знав дванадцять мов, був тямущим у багатьох галузях знань, тому й викладав різні шкільні предмети. У роки сталінських репресій він був заарештований і десять років провів у страшних сталінських таборах, де побували мільйони українців, де загинув цвіт нації.

Мабуть, стійкість, незламність духу, мужність перейняла Ліна від батька.

Ще школяркою почала відвідувати літературну студію при Спілці письменників України. Потім була війна... Коли почалася війна з гітлерівською Німеччиною, їй було одинадцять років. Дитячі враження залишилися на все життя. Пам'ять зафіксувала пожежі, що розливалися навкруги і були схожі на вулканічну лаву, море диму, жаху і вогню, виття фугасів і смерть, яку дівчинка бачила впритул.

Творча група №3. Уже в перших книжках Ліна Костенко постала перед читачами чесним і безкомпромісним поетом, мислячим і самобутнім. У своїх творах вона піднімала багато болючих проблем, серед яких і проблема «людина і війна». «Мій перший вірш написаний в окопі» — той перший вірш, що його дівчинка з містечка над Дніпром написала «мало не осколком» на стіні окопу, не зберігся: упав снаряд, і стіна з великими дитячими літерами осипалася. Але залишила спогад, болюче відчуття війни як чогось страхітливого, неприродного, антилюдяного. З цього почуття й постали такі вірші Ліни Костенко, як «Мій перший вірш написаний в окопі», «Смертельний падеграс»; «Я виросла у Київській Венеції», «У Корчуватому, під Києвом...», «Пастораль XX сторіччя». Читання вірша «Мій перший вірш написаний в окопі» (cm. 467)

         Страшна війна закінчилася перемогою, але ще й дотепер відлунює то стуком милиць по бруківці, то іржавими залишками заліза на полях бойовищ, то трагедіями повоєнних вибухів. Бо скільки ж тієї зброї розкидано по ровах, лісах, садках.За всіма канонами пастораль вимагає ідилічного змалювання сцен сільського життя. У «Пасторалі XX століття» Ліни Костенко теж є пастушки, але яка далека вона від ідилії! Перед нами трагедія: смерть трьох сільських хлопчиків, яких убила війна. Пасучи череду, знайшли залишену в полі гранату, взялися розбирати її — і всі загинули. Замість ідилії, обіцяної назвою вірша, — смерть пастушків.

Читання поезії «Пастораль XX ст.» (ст. 468)

Бесіда за змістом.

1.              Що хотіла сказати автор, змалювавши цю трагедію?

2.       З якою метою Ліна Костенко розповідає про те, що одна із матерів народила дитя у той день, коли сталася трагедія?

Викладач.

Утверджує вічний кругообіг життя, незнищенність усього сущого, його оновлення, розвиток.

Творча група №3. Та пам'ять людська зберігає подвиг наших солдатів у Другій світовій війні. І Ліна Костенко говорить про це у поезії «Тут обелісків ціла рота» (ст. 514)

        Читання поезії учнем.

Творча група №2. Ліна Костенко навчалася у Київському педагогічному інституті: в 1952-1956 pp. — Москва, Літературний інститут ім. М. Горького. Закінчила його з відзнакою. Після повернення з Москви додому Ліна Костенко могла пересвідчитися, що і в Україні дедалі сміливіше розправляє плечі молоде покоління — «шістдесятництва».

Три її перші збірки з'явилися одна за одною: «Проміння землі» — 1957 p., «Вітрила» — 1958, «Мандрівки серця» — 1961 р. Наступна ж побачить світ аж... 1977 р.

Після збірки «Мандрівки серця» — шістнадцятирічне мовчання. Здається, поетеса собі його таки напророкувала — ще тоді, коли писала про схожу на зелених птиць папороть,  яка рветься до неба,  але лісова  гущавінь тримає її,  аж крила переплутались («Папороть»). А ще більше, коли прозорою алегорією натякала на задуху, втрачену свободу, — це у вірші про великих риб, яких море викинуло на берег і вони закам'яніли на граніті, «щоб знали люди, як то важко рибам навічно залишались без води» («Гранітні риби»).

Алегоричні «гранітні риби» Ліни Костенко — чи не найпереконливіша відповідь на питання про причини її затяжного вимушеного мовчання. Все мало значення. І громадянська поведінка поетеси з її небажанням пристосовуватись, і сповнені волелюбних мотивів вірші, частина яких друкувалася в закордонних виданнях. І просто — незалежна вдача поетеси, її яскравий талант, що дратував різних чиновників, «людей у футлярі». Вона відчайдушно захищала своє право бути самою собою. Не визнавала свавільного втручання в рукописи своїх збірок з боку цензури й редакторів. Хай ліпше не виходять зовсім, аніж мають з'являтися читачеві покаліченими.

Творча група №4. Наступна проблема, що піднята у віршах Ліни Костенко — призначення поета і поезії у суспільному житті.

У поезіях про поетів-співців не раз прохоплюється щось особисте, зі сфери її власних болей і гіркот.

Поет, співець Ліни Костенко — обов'язково з терновим вінком на чолі. Він гордо і саможертовно несе свій хрест, він свідомий свого високого призначення. Читання поезії:  «Не треба думати мізерно»  (468),   «Настане  день»  (470), «Страшні слова, коли вони мовчать».

Бесіда з учнями за запитаннями:

—    Чому митцю не треба нагород?

—    Про які суцвіття говорить автор у поезії «Настане день»?

—    Як ви розумієте слова «Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

Творча група №2.

Мовчання поетеси було красномовнішим за слова. Присутність Ліни Костенко відчувалася в духовній атмосфері українського суспільства всупереч усьому. Раніше чи пізніше її слово мало прорвати загати й перепони.

Сталося це 1977 р. Вже значно пізніше Ліна Костенко зізналася, що її збірка «Над берегами вічної ріки» змогла побачити світ лише після того, як сама вона оголосила голодування. Перед тим дві поетичні збірки Ліни Костенко — «Зоряний інтеграл» (1963 р.) та «Княжа гора» (1972 р.) — були заблоковані цензурою.

Після 1977 р. (збірка «Над берегами вічної ріки») вона видала історичний роман у віршах «Маруся Чурай» (1979 p.), книжку віршів та поем «Неповторність» (1980 p.), поетичну збірку «Сад нетонучих скульптур» (1987 p.), «Вибране» (1988 p.).

У 1978 р. за роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку «Неповторність» Ліна Костенко була пошанована Державною премією України імені Тараса Шевченка. А 1994 р. за книжку «Інкрустації», видану італійською мовою, їй присуджено премію Франческо Петрарки, якою Консорціум венеціанських видавців відзначає твори видатних письменників сучасності.

Творча група №1. Наступний цикл віршів Ліни Костенко — це вірші, в яких домінує мотив єднання людини з природою. І хоч поетеса прагне до гармонії з природою та все більше у її поезіях («Ліс», «Слайди», «Гроза проходила десь поруч») звучить занепокоєння тим, що надто тривожні «сигнали» подає природа, у храмі якої людина сьогодні нерідко поводиться просто по-варварськи. Стогін рік і морів, виснаженого, а то  й  отруєного хімікатами  чорнозему,  розростання  грізних озонних  «дір»  щодня нагадують про це. А тепер ще й моторошне чорнобильське відлуння... Читання поезії «Ще назва є, а річки вже немає» (ст. 469).

— Які епітети, метафори підбирає поетеса, щоб передати весь біль всього що сталося?

А в поезії «Життя іде і все без коректур» Ліна Костенко розмірковує над сенсом людського буття, над тим, як за будь-яких обставин залишитися людиною. Людина для поетеси — найвища цінність. Треба спішити жити і поспішати творити добро.

Читання поезії «Життя іде і все без коректур» (ст. 515)
(Пояснити, що таке коректура, хто така маркіза Помпадур)

Бесіда з учнями за запитаннями.

1.             З якою метою було написано поезію?

2.      Над чим треба замислитися людині?

3.      Яка думка закладена у словах «Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш — то уже навіки»

4.      До кого звернені слова: «Життя іде і все без коректур, і як напишеш, так уже і буде»?

Творча група №3. Емоційним багатством відзначається й інтимна лірика Ліни Костенко, пронизана мотивом любові як прекрасної стихії ніжності й осяяння душі. У книзі «Вибраного» воно складає розділ «Безсмертним рухом скрипаля».

Кохання в ліриці Ліни Костенко — це кристал із безліччю граней. Свято. Полон. Шаленство. Наслання. Хвороба. Сон. Чаклунство. Це самозреченість і відчай, втіха і смуток, беззахисність і сила; це поразка раціо та безмежжя ніжності, викликаної співзвучністю двох душ, які озиваються назустріч одна одній. Ці мотиви звучать у поезії «І не минає, не минає!», «Недумано, негадано», «Моя любове! Я перед тобою», «Вже почалось, мабуть, майбутнє», «Розкажу тобі думку таємну», «Світлий сонет».

Читання поезії «Моя любове, я перед тобою...» (ст. 214)

Поезія «Моя любове, я перед тобою...». Можна сказати, що це — вірш моління. Так звертаються до Всевишнього. Ліричне переживання в цій поезії Ліни Костенко породжене тією миттю, коли душу переповнюють передчуття любовного полону, блаженство і тривога, яке вже не в силі зупинити сердечну повінь.

Моління ліричної героїні вірша сповнене благань. Але викликані вони не стільки острахом, скільки відчайдушною і самозреченою готовністю самій стати часткою стихії.

Любові блаженні сни... «Блаженні» — лукавий епітет. У ньому значення переливаються, як сонце на морській гладіні. Блаженство? Так. Але блаженний — це ще й божевільний. І святий — теж. А в рядках Ліни Костенко присутні всі ці відтінки водночас!

Воістинно бездонне слово...

Бо й саме почуття любові — також бездонне...

Викладач. Ось ми і познайомилися з вами з неординарною особистістю, письменницею Ліною Костенко. Безперечно, і творчість Ліни Костенко, й сама її людська особистість, що постає з її творчості, неминуче потребують осмислення. її поезія примушує замислюватись, відповідати на питання: хто ми є, з якою метою прийшли на цю землю? її творами зачитуватиметься не одне покоління, бо в них любов, добро, самовимогливість, величезна сила волі, відданість Музі і народу.

VI. Закріплення вивченого.

1.  Перевірка викладачем заповнених таблиць.

Риси,    притаманні     творчому обличчю Ліни Костенко	Проблеми, підняті у поезіях	Назви поезій
Відчуття свого обов'язку, свого призначення,    цитадель   духу, самозреченість,   відвага,   віра, стійкість,     незламність     духу, мужність, чесність,       безкомпромісність, мисляча, самобутність, небажання    пристосовуватись, незалежність вдачі,    яскравий талант, відчайдушність,            гордість, саможертовність,  неординарна особистість, самовимогливість	1)    Людина і війна 2)   Призначення поета і поезії 3)    Людина і природа 4)    Інтимна лірика	"Мій перший вірш написаний в окопі",    "Смертельний    паде­грас", Я виросла у Київський Венеції",   У   Корчуватому   під Києвом", "Пастораль XX ст." "Не   треба   думати   мізерно", "Настане     день",     "Страшні слова, коли вони мовчать". "Ліс",        "Слайди",        "Гроза проходила десь  поруч",  "Ще назва є, а річки вже немає". "І не минає, не минає", "Недумано, негадано", "Розкажу тобі думку таємну", "Світлий сонет" "Моя любове, я перед тобою".

2. Бесіда за запитаннями.

1.        Користуючись   таблицею,   охарактеризуйте,   які   риси   притаманні   творчому обличчю поетеси Ліни Костенко.

2.  Як ви розумієте слова: "Біографія поета — в його поезіях"?

3.   Визначне   наскрізні   поетичні   мотиви   лірики   Ліни   Костенко   (скористайтеся таблицею).

4.  Як довести, що лірика Ліни Костенко — це бунт проти стандартизації людини й утвердження неповторності особистості?

5.     Як ви підтвердите думку про надзвичайне емоційне багатство любовної лірики поетеси?

VII. Підведення підсумків. Виставлення оцінок.
VIII. Домашнє завдання.

1.              Вивчити напам'ять поезію "Життя іде і все без коректур".

2.       Прочитати роман "Маруся Чурай".